ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про мiжнароднi договори України

     Цей Закон встановлює порядок укладення, виконання та припинення дiї мiжнародних договорiв України з метою належного забезпечення нацiональних iнтересiв, здiйснення цiлей, завдань i принципiв зовнiшньої полiтики України, закрiплених у Конституцiї України та законодавствi України.

I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Сфера застосування Закону

     Цей Закон застосовується до всiх мiжнародних договорiв України, регульованих нормами мiжнародного права i укладених вiдповiдно до Конституцiї України та вимог цього Закону.

     Стаття 2. Визначення термiнiв

     У цьому Законi термiни вживаються в такому значеннi:

     мiжнародний договiр України - укладений у письмовiй формi з iноземною державою або iншим суб'єктом мiжнародного права, який регулюється мiжнародним правом, незалежно вiд того, мiститься договiр в одному чи декiлькох пов'язаних мiж собою документах, i незалежно вiд його конкретного найменування (договiр, угода, конвенцiя, пакт, протокол тощо);

     укладення мiжнародного договору України - дiї щодо пiдготовки тексту мiжнародного договору, його прийняття, встановлення його автентичностi, пiдписання мiжнародного договору та надання згоди на його обов'язковiсть для України;

     повноваження - документ, яким однiй або декiльком особам у встановленому цим Законом порядку доручено представляти Україну з метою пiдготовки тексту мiжнародного договору, його прийняття, встановлення його автентичностi, пiдписання мiжнародного договору та, у випадках, передбачених мiжнародним договором, надання згоди на його обов'язковiсть для України;

     пiдписання - або стадiя укладення мiжнародного договору, або форма надання Україною згоди на обов'язковiсть для неї мiжнародного договору у випадках, передбачених мiжнародним договором чи iншою домовленiстю сторiн;

     ратифiкацiя, затвердження, прийняття, приєднання - залежно вiд конкретного випадку форма надання згоди України на обов'язковiсть для неї мiжнародного договору;

     заява - одностороннiй акт, яким сторони мiжнародного договору висловлюють своє тлумачення або розумiння його положень i з якого для них не випливають мiжнародно-правовi наслiдки;

     застереження - одностороння письмова заява, зроблена при пiдписаннi, ратифiкацiї, затвердженнi, прийняттi мiжнародного договору або приєднаннi до нього, якою висловлюється бажання виключити або змiнити юридичну дiю певних положень договору щодо їхнього застосування до України;

     мiжнародна органiзацiя - мiжнародна мiжурядова органiзацiя;

     сторона - держава, iнший суб'єкт мiжнародного права, якi погодились на обов'язковiсть для них договору i для яких договiр є чинним;

     депозитарiй - держава, мiжнародна органiзацiя або її головна виконавча посадова особа, якiй здається на зберiгання оригiнал мiжнародного договору i яка виконує стосовно цього договору функцiї, передбаченi мiжнародним правом;

     припинення дiї - втрата мiжнародним договором своєї сили за умов, визначених самим мiжнародним договором, або за вольовим рiшенням сторiн (денонсацiя, вихiд з договору);

     зупинення дiї - перерва дiї мiжнародного договору протягом певного промiжку часу.

     Стаття 3. Види мiжнародних договорiв України

     1. Мiжнароднi договори України укладаються:

     Президентом України або за його дорученням - вiд iменi України;

     Кабiнетом Мiнiстрiв України або за його дорученням - вiд iменi Уряду України;

     мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади, державними органами - вiд iменi мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади, державних органiв.

     2. Вiд iменi України укладаються мiжнароднi договори України:

     а) полiтичнi, мирнi, територiальнi i такi, що стосуються державних кордонiв, розмежування виключної (морської) економiчної зони i континентального шельфу України;

     б) що стосуються прав, свобод та обов'язкiв людини i громадянина;

     в) про участь України в мiждержавних союзах та iнших мiждержавних об'єднаннях (органiзацiях), системах колективної безпеки;

     г) про вiйськову допомогу та направлення пiдроздiлiв Збройних Сил України до iнших держав чи допуску пiдроздiлiв збройних сил iноземних держав на територiю України, умови їх тимчасового перебування, включаючи термiни виведення, фiнансово-економiчнi, екологiчнi та iншi наслiдки i компенсацiї;

     ґ) про використання територiї та природних ресурсiв України;

     д) яким за згодою сторiн надається мiждержавний характер.

     3. Вiд iменi Уряду України укладаються мiжнароднi договори України з економiчних, торговельних, науково-технiчних, гуманiтарних та iнших питань, вiднесених до вiдання Кабiнету Мiнiстрiв України.

     4. Мiжвiдомчими є мiжнароднi договори України з питань, вiднесених до вiдання мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчої влади.

II. УКЛАДЕННЯ МIЖНАРОДНИХ ДОГОВОРIВ УКРАЇНИ

     Стаття 4. Пропозицiї щодо укладення мiжнародних договорiв України

     1. Пропозицiї щодо укладення вiд iменi України, Уряду України мiжнародних договорiв України подаються вiдповiдно Президентовi України або Кабiнету Мiнiстрiв України.

     2. Пропозицiї щодо укладення мiжнародних договорiв України включають такi документи:

     а) подання вiдповiдно Президентовi України або Кабiнету Мiнiстрiв України;

     б) пояснювальну записку, в якiй обґрунтовується доцiльнiсть укладення мiжнародного договору, визначаються вiрогiднi полiтичнi, правовi, соцiально-економiчнi, фiнансовi, гуманiтарнi та iншi наслiдки його укладення, а також суб'єкти виконання мiжнародного договору;

     в) проект мiжнародного договору українською мовою;

     г) текст мiжнародного договору українською мовою в офiцiйному перекладi та мовою оригiналу в разi подання пропозицiї щодо його ратифiкацiї, затвердження, прийняття або приєднання до нього;

     ґ) довiдку про погодження проекту мiжнародного договору зацiкавленими мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади;

     д) проект рiшення про утворення делегацiї чи доручення представниковi України щодо пiдготовки тексту мiжнародного договору, його прийняття, встановлення його автентичностi, а також проект директив делегацiї чи представниковi України;

     е) електроннi версiї текстiв документiв, зазначених у пунктах "в", "г" та "д" цiєї частини.

     3. Пропозицiї щодо укладення мiжнародних договорiв України подаються Мiнiстерством закордонних справ України.

     Iншi мiнiстерства та центральнi органи виконавчої влади, а також Верховний Суд України, Нацiональний банк України, Генеральна прокуратура України подають пропозицiї щодо укладення мiжнародних договорiв України разом з Мiнiстерством закордонних справ України. Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласнi державнi адмiнiстрацiї подають пропозицiї щодо укладення мiжнародних договорiв України через Мiнiстерство закордонних справ України, iнший центральний орган виконавчої влади, до компетенцiї якого належать питання, якi пропонуються для врегулювання мiжнародним договором.

     Пропозицiї про укладення мiжнародних договорiв України подаються пiсля проведення Мiнiстерством юстицiї України правової експертизи щодо вiдповiдностi проекту мiжнародного договору Конституцiї та законам України.

     4. У разi внесення пропозицiй щодо укладення мiжнародного договору України, який встановлює iншi правила, нiж тi, що мiстяться в актах законодавства України, до них додаються у формi порiвняльних таблиць пропозицiї щодо внесення змiн до вiдповiдних актiв законодавства України або пропозицiї щодо прийняття нових актiв законодавства України; при цьому дотримуються вимоги пункту "е" частини другої цiєї статтi.

     5. Пiдготовка пропозицiй вiдповiдно до цiєї статтi здiйснюється мiнiстерством або iншим центральним органом виконавчої влади, який iнiцiював процес укладення вiдповiдного мiжнародного договору України, або визначеним вiдповiдальним за його укладення Президентом України чи Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     6. Порядок подання пропозицiй щодо укладення мiжвiдомчих договорiв встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 5. Рiшення про проведення переговорiв i про пiдписання мiжнародних договорiв України

     1. Рiшення про проведення переговорiв i про пiдписання мiжнародних договорiв України приймаються:

     а) щодо мiжнародних договорiв, якi укладаються вiд iменi України, - Президентом України;

     б) щодо мiжнародних договорiв, якi укладаються вiд iменi Уряду України, - Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     в) щодо мiжвiдомчих договорiв - у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Рiшенням, прийнятим Президентом України або Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до частини першої цiєї статтi:

     а) визначаються мiнiстерства та iншi центральнi органи виконавчої влади, якi необхiдно залучити до укладення мiжнародного договору України та на якi може бути покладено забезпечення виконання договiрних зобов'язань;

     б) затверджується персональний склад делегацiї чи представник України, яким доручається ведення переговорiв щодо пiдготовки тексту мiжнародного договору, його прийняття, встановлення його автентичностi або пiдписання, а також вiдповiднi директиви делегацiї чи представниковi України.

     Стаття 6. Повноваження на укладення мiжнародного договору України

     1. Ведення переговорiв щодо пiдготовки тексту мiжнародного договору, його прийняття, встановлення його автентичностi або пiдписання мiжнародного договору України здiйснюються лише уповноваженими на те особами.

     2. Президент України, Прем'єр-мiнiстр України i Мiнiстр закордонних справ України мають право вести переговори i пiдписувати мiжнароднi договори України без спецiальних повноважень.

     3. Глава дипломатичного представництва України в iноземнiй державi або глава представництва України при мiжнароднiй органiзацiї має право вести без спецiальних повноважень переговори про укладення мiжнародного договору, пiдготовку тексту мiжнародного договору та його прийняття з державою акредитацiї або в рамках вiдповiдної мiжнародної органiзацiї.

     4. Повноваження на ведення переговорiв i пiдписання мiжнародних договорiв України надаються:

     а) щодо мiжнародних договорiв, якi укладаються вiд iменi України, - Президентом України;

     б) щодо мiжнародних договорiв, якi укладаються вiд iменi Уряду України, - Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     в) щодо мiжвiдомчих договорiв - у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 7. Делегацiя чи представник України для укладення мiжнародного договору України

     1. Делегацiя чи представник України, надiленi повноваженнями вiдповiдно до частин першої та четвертої статтi 6 цього Закону, зобов'язанi вести переговори та здiйснювати iншi дiї згiдно з наданими їм повноваженнями та директивами.

     2. Делегацiя чи представник України подають вiдповiдно Президентовi України або Кабiнету Мiнiстрiв України звiт про виконання директив. Звiт повинен мiстити погодженi з Мiнiстерством закордонних справ України висновки та пропозицiї щодо наступних дiй з укладення мiжнародного договору.

     Стаття 8. Надання згоди України на обов'язковiсть для неї мiжнародного договору

     Згода України на обов'язковiсть для неї мiжнародного договору може надаватися шляхом пiдписання, ратифiкацiї, затвердження, прийняття договору, приєднання до договору.

     Згода України на обов'язковiсть для неї мiжнародного договору може надаватися й iншим шляхом, про який домовилися сторони.

     Стаття 9. Ратифiкацiя мiжнародних договорiв України

     1. Ратифiкацiя мiжнародних договорiв України здiйснюється шляхом прийняття закону про ратифiкацiю, невiд'ємною частиною якого є текст мiжнародного договору.

     На пiдставi пiдписаного та офiцiйно оприлюдненого Президентом України закону Голова Верховної Ради України пiдписує ратифiкацiйну грамоту, яка засвiдчується пiдписом Мiнiстра закордонних справ України, якщо договором передбачено обмiн такими грамотами.

     2. Ратифiкацiї пiдлягають мiжнароднi договори України:

     а) полiтичнi (про дружбу, взаємну допомогу i спiвробiтництво, нейтралiтет), територiальнi i такi, що стосуються державних кордонiв, розмежування виключної (морської) економiчної зони i континентального шельфу України, мирнi;

     б) що стосуються прав, свобод та обов'язкiв людини i громадянина;

     в) загальноекономiчнi (про економiчне та науково-технiчне спiвробiтництво), з загальних фiнансових питань, з питань надання Україною позик i економiчної допомоги iноземним державам та мiжнародним органiзацiям, а також про одержання Україною вiд iноземних держав i мiжнародних фiнансових органiзацiй позик, не передбачених Державним бюджетом України;

     г) про участь України у мiждержавних союзах та iнших мiждержавних об'єднаннях (органiзацiях), системах колективної безпеки;

     ґ) про вiйськову допомогу та направлення пiдроздiлiв Збройних Сил України до iнших держав чи допуску пiдроздiлiв збройних сил iноземних держав на територiю України, умови тимчасового перебування в Українi iноземних вiйськових формувань;

     д) що стосуються питань передачi iсторичних та культурних цiнностей Українського народу, а також об'єктiв права державної власностi України;

     е) виконання яких зумовлює змiну законiв України або прийняття нових законiв України;

     є) iншi мiжнароднi договори, ратифiкацiя яких передбачена мiжнародним договором або законом України.

     3. Пропозицiї щодо ратифiкацiї мiжнародного договору України подаються Мiнiстерством закордонних справ України протягом шести мiсяцiв з дня його пiдписання:

     а) стосовно мiжнародних договорiв, що укладаються вiд iменi України, - Президентовi України;

     б) стосовно мiжнародних договорiв, що укладаються вiд iменi Уряду України, - Кабiнету Мiнiстрiв України.

     4. Пропозицiї щодо ратифiкацiї мiжнародного договору України включають такi документи:

     а) подання вiдповiдно Президентовi України або Кабiнету Мiнiстрiв України;

     б) проект подання Верховнiй Радi України, в якому визначається кандидатура доповiдача законопроекту на пленарному засiданнi Верховної Ради України;

     в) проект закону про ратифiкацiю мiжнародного договору України;

     г) текст мiжнародного договору українською мовою або документи, зазначенi у пунктi "г" частини другої статтi 4 цього Закону;

     ґ) довiдку про погодження проекту закону зацiкавленими мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади;

     д) супровiдну (пояснювальну) записку, в якiй обґрунтовується доцiльнiсть укладення мiжнародного договору України, визначаються його вiрогiднi полiтичнi, правовi, соцiально-економiчнi, гуманiтарнi та iншi наслiдки, а також суб'єкти виконання мiжнародного договору України;

     е) фiнансово-економiчне обґрунтування та, у разi подання пропозицiй щодо ратифiкацiї мiжнародного договору України, реалiзацiя якого потребує матерiальних чи iнших витрат за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республiки Крим чи мiсцевих бюджетiв, пропозицiї щодо покриття витрат вiдповiдних бюджетiв;

     є) порiвняльну таблицю - в разi подання пропозицiй щодо ратифiкацiї мiжнародного договору України, виконання якого потребує прийняття нових або внесення змiн до чинних законiв України або яким вносяться змiни до iншого мiжнародного договору України;

     ж) електроннi версiї текстiв документiв, зазначених у пунктах "б", "в", "г" та "є" цiєї частини.

     5. Пiдготовка пропозицiй щодо ратифiкацiї мiжнародних договорiв України (документiв, зазначених у частинi четвертiй цiєї статтi) здiйснюється мiнiстерством, iншим центральним органом виконавчої влади, визначеним, вiдповiдно до частини п'ятої статтi 4 цього Закону, вiдповiдальним за укладення мiжнародного договору України.

     Мiнiстерство, iнший центральний орган виконавчої влади готує пропозицiї щодо ратифiкацiї мiжнародного договору України i подає їх Мiнiстерству закордонних справ України протягом двох мiсяцiв з дня його пiдписання.

     Мiнiстерство закордонних справ України подає зазначенi пропозицiї вiдповiдно Президентовi України або Кабiнету Мiнiстрiв України.

     6. Президент України або Кабiнет Мiнiстрiв України розглядають пропозицiї щодо ратифiкацiї мiжнародного договору України i приймають рiшення про внесення на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої iнiцiативи проекту закону про ратифiкацiю мiжнародного договору України.

     7. Якщо на ратифiкацiю подається мiжнародний договiр, виконання якого потребує прийняття нових або внесення змiн до чинних законiв України, проекти таких законiв подаються на розгляд Верховної Ради України разом з проектом закону про ратифiкацiю i приймаються одночасно.

     8. Державнi органи, зазначенi у частинi шостiй цiєї статтi, на вимогу Верховної Ради України або її комiтетiв та у строки, визначенi ними, надають додаткову iнформацiю, що стосується проекту закону про ратифiкацiю мiжнародного договору України.

     9. Верховна Рада України розглядає внесений Президентом України або Кабiнетом Мiнiстрiв України проект закону про ратифiкацiю мiжнародного договору України i приймає вiдповiдне рiшення.

     Стаття 10. Заяви та застереження України до мiжнародних договорiв

     При пiдписаннi, ратифiкацiї, затвердженнi, прийняттi мiжнародного договору або приєднаннi до нього можуть бути зробленi заяви та сформульованi застереження до його положень вiдповiдно до норм мiжнародного права.

     Стаття 11. Обмiн ратифiкацiйними грамотами

     Обмiн ратифiкацiйними грамотами i передача грамот про ратифiкацiю мiжнародних договорiв України на зберiгання депозитарiям здiйснюються, якщо немає iншої домовленостi мiж сторонами, Мiнiстерством закордонних справ України.

     Стаття 12. Затвердження мiжнародних договорiв України

     1. Затвердженню пiдлягають мiжнароднi договори України, якi не потребують ратифiкацiї, якщо такi договори передбачають вимогу щодо їх затвердження або встановлюють iншi правила, нiж тi, що мiстяться в актах Президента України або Кабiнету Мiнiстрiв України.

     2. Затвердження мiжнародних договорiв України здiйснюється Президентом України у формi указу щодо:

     а) мiжнародних договорiв, якi укладаються вiд iменi України;

     б) мiжнародних договорiв, якi укладаються вiд iменi Уряду України, якщо такi договори встановлюють iншi правила, нiж тi, що мiстяться в актах Президента України.

     3. Затвердження мiжнародних договорiв України здiйснюється Кабiнетом Мiнiстрiв України у формi постанови щодо:

     а) мiжнародних договорiв, якi укладаються вiд iменi Уряду України, крiм договорiв, зазначених у пунктi "б" частини другої цiєї статтi;

     б) мiжвiдомчих договорiв, якщо такi договори встановлюють iншi правила, нiж тi, що мiстяться в актах Кабiнету Мiнiстрiв України.

     4. Пропозицiї щодо затвердження мiжнародних договорiв України подаються Мiнiстерством закордонних справ України вiдповiдно Президентовi України або Кабiнету Мiнiстрiв України.

     5. Пропозицiї щодо затвердження мiжнародних договорiв України включають такi документи:

     а) подання вiдповiдно Президентовi України або Кабiнету Мiнiстрiв України;

     б) проект вiдповiдно указу Президента України або постанови Кабiнету Мiнiстрiв України;

     в) текст мiжнародного договору українською мовою або документи, зазначенi у пунктi "г" частини другої статтi 4 цього Закону;

     г) довiдку про погодження проектiв вiдповiдно указу Президента України або постанови Кабiнету Мiнiстрiв України зацiкавленими мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади;

     ґ) супровiдну (пояснювальну) записку, в якiй обґрунтовується доцiльнiсть укладення мiжнародного договору, визначаються його вiрогiднi полiтичнi, правовi, соцiально-економiчнi, гуманiтарнi та iншi наслiдки, суб'єкти виконання мiжнародного договору України;

     д) порiвняльну таблицю - в разi внесення пропозицiй щодо затвердження мiжнародних договорiв вiдповiдно до пункту "б" частини другої та пункту "б" частини третьої цiєї статтi;

     е) електроннi версiї текстiв документiв, зазначених у пунктах "б", "в" та "д" цiєї частини.

     6. Пiдготовка пропозицiй щодо затвердження мiжнародного договору України (документiв, зазначених у частинi п'ятiй цiєї статтi) здiйснюється мiнiстерством або iншим центральним органом виконавчої влади, визначеним, вiдповiдно до частини п'ятої статтi 4 цього Закону, вiдповiдальним за укладення мiжнародного договору України.

     7. Затвердження мiжвiдомчих договорiв, крiм договорiв, зазначених у пунктi "б" частини третьої цiєї статтi, здiйснюється в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 13. Приєднання України до мiжнародних договорiв або їх прийняття

     1. Рiшення про приєднання України до мiжнародних договорiв або про їх прийняття приймаються:

     а) щодо договорiв, якi потребують ратифiкацiї, - у формi закону України про приєднання до мiжнародного договору або закону України про прийняття мiжнародного договору, невiд'ємною частиною яких є текст мiжнародного договору;

     б) щодо мiжнародних договорiв, якi укладаються вiд iменi України, якi не потребують ратифiкацiї, - у формi указу Президента України;

     в) щодо мiжнародних договорiв, якi укладаються вiд iменi Уряду України, якi не потребують ратифiкацiї, - у формi постанови Кабiнету Мiнiстрiв України.

     2. Пропозицiї щодо приєднання України до мiжнародних договорiв або щодо прийняття нею мiжнародних договорiв подаються та розглядаються:

     а) щодо договорiв, зазначених у пунктi "а" частини першої цiєї статтi, - в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону для ратифiкацiї мiжнародних договорiв України;

     б) щодо договорiв, зазначених у пунктах "б" i "в" частини першої цiєї статтi, - в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону для затвердження мiжнародних договорiв України.

     3. Рiшення про приєднання України до мiжвiдомчих договорiв або про їх прийняття приймаються в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 14. Набрання чинностi мiжнародними договорами України

     Мiжнароднi договори набирають чинностi для України пiсля надання нею згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору вiдповiдно до цього Закону в порядку та в строки, передбаченi договором, або в iнший узгоджений сторонами спосiб.

III. ДОТРИМАННЯ I ВИКОНАННЯ МIЖНАРОДНИХ ДОГОВОРIВ УКРАЇНИ

     Стаття 15. Дотримання мiжнародних договорiв України

     1. Чиннi мiжнароднi договори України пiдлягають сумлiнному дотриманню Україною вiдповiдно до норм мiжнародного права.

     2. Згiдно з принципом сумлiнного дотримання мiжнародних договорiв Україна виступає за те, щоб й iншi сторони мiжнародних договорiв України неухильно виконували свої зобов'язання за цими договорами.

     Стаття 16. Виконання мiжнародних договорiв України

     1. Мiнiстерства та iншi центральнi органи виконавчої влади, Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, iншi органи державної влади, до вiдання яких вiднесенi питання, що регулюються мiжнародними договорами України, забезпечують дотримання i виконання зобов'язань, взятих за мiжнародними договорами України, стежать за здiйсненням прав, якi випливають з таких договорiв для України, i за виконанням iншими сторонами мiжнародних договорiв України їхнiх зобов'язань.

     2. Зазначенi у частинi першiй цiєї статтi органи державної влади, а також вiдповiднi пiдприємства, установи та органiзацiї надають Мiнiстерству закордонних справ України iнформацiю, що стосується виконання мiжнародних договорiв України.

     Стаття 17. Загальний нагляд за виконанням мiжнародних договорiв України

     1. Загальний нагляд за виконанням мiжнародних договорiв України, в тому числi й iншими їх сторонами, здiйснює Мiнiстерство закордонних справ України.

     2. На запит органiв, якi застосовують мiжнароднi договори України, Мiнiстерство закордонних справ України надає iнформацiю з питань, що виникають у зв'язку з виконанням мiжнародних договорiв України.

     3. У разi невиконання або неналежного виконання зобов'язань України за мiжнародними договорами Мiнiстерство закордонних справ України iнформує про це вiдповiдно Президента України або Кабiнет Мiнiстрiв України i вносить пропозицiї щодо вжиття необхiдних заходiв.

     Стаття 18. Заходи, що вживаються у разi порушення мiжнародного договору України iншими його сторонами

     1. У разi порушення зобов'язань за мiжнародним договором України iншими його сторонами Мiнiстерство закордонних справ України вносить Президентовi України або Кабiнету Мiнiстрiв України пропозицiї про вжиття необхiдних заходiв вiдповiдно до норм мiжнародного права.

     Iншi мiнiстерства та iншi центральнi органи виконавчої влади, Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим вносять вiдповiднi пропозицiї через Мiнiстерство закордонних справ України.

     2. У разi суттєвого порушення мiжнародного договору України iншими його сторонами, якщо виконання договору може зашкодити нацiональним iнтересам України, а також в iнших випадках, передбачених мiжнародним правом, дiю такого договору може бути припинено або зупинено в порядку, встановленому статтею 24 цього Закону.

     Стаття 19. Дiя мiжнародних договорiв України на територiї України

     1. Чиннi мiжнароднi договори України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, є частиною нацiонального законодавства i застосовуються у порядку, передбаченому для норм нацiонального законодавства.

     2. Якщо мiжнародним договором України, який набрав чинностi в установленому порядку, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi у вiдповiдному актi законодавства України, то застосовуються правила мiжнародного договору.

     Стаття 20. Пролонгацiя мiжнародного договору України

     Мiжнародний договiр України може бути пролонгований вiдповiдно до умов, визначених самим мiжнародним договором.

IV. ОПРИЛЮДНЕННЯ, РЕЄСТРАЦIЯ ТА ЗБЕРIГАННЯ ТЕКСТIВ МIЖНАРОДНИХ ДОГОВОРIВ УКРАЇНИ

     Стаття 21. Оприлюднення мiжнародних договорiв України

     1. Чиннi мiжнароднi договори України публiкуються українською мовою в "Зiбраннi дiючих мiжнародних договорiв України" та iнших офiцiйних друкованих виданнях України.

     2. Офiцiйний переклад багатостороннiх мiжнародних договорiв України на українську мову здiйснює Мiнiстерство закордонних справ України в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 22. Реєстрацiя мiжнародних договорiв України

     1. Реєстрацiя чинних мiжнародних договорiв України у Секретарiатi Органiзацiї Об'єднаних Нацiй здiйснюється за поданням Мiнiстерства закордонних справ України вiдповiдно до Статуту Органiзацiї Об'єднаних Нацiй.

     2. Чиннi мiжнароднi договори України реєструються у Мiнiстерствi закордонних справ України.

     3. Чиннi мiжнароднi договори України включаються в установленому порядку до Єдиного державного реєстру нормативних актiв.

     Стаття 23. Зберiгання текстiв мiжнародних договорiв України

     1. Мiнiстерство закордонних справ України здiйснює функцiї депозитарiю багатостороннiх мiжнародних договорiв, якщо вiдповiдно до умов цих договорiв такi функцiї покладенi на Україну.

     2. Оригiнали мiжнародних договорiв України або у вiдповiдних випадках їх завiренi належним чином копiї та офiцiйнi переклади зберiгаються у Мiнiстерствi закордонних справ України.

     3. Копiї мiжвiдомчих договорiв зберiгаються в архiвах вiдповiдних мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчої влади, а оригiнали цих договорiв у двотижневий строк з дня набрання ними чинностi передаються до Мiнiстерства закордонних справ України.

V. ПРИПИНЕННЯ ТА ЗУПИНЕННЯ ДIЇ МIЖНАРОДНИХ ДОГОВОРIВ УКРАЇНИ

     Стаття 24. Припинення та зупинення дiї мiжнародних договорiв України

     1. Пропозицiї щодо припинення або зупинення дiї мiжнародних договорiв України вносяться Мiнiстерством закордонних справ України, iншими мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади вiдповiдно до порядку, встановленого статтею 4 цього Закону для внесення пропозицiй щодо укладення мiжнародного договору України.

     2. Припинення та зупинення дiї мiжнародного договору України здiйснюються:

     а) щодо договору, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, - у формi закону України;

     б) щодо мiжнародних договорiв, якi укладено вiд iменi України та якi не потребували надання згоди на їх обов'язковiсть Верховною Радою України, та мiжнародних договорiв, якi укладено вiд iменi Уряду України, затверджених Президентом України, - у формi указу Президента України;

     в) щодо мiжнародних договорiв, якi укладено вiд iменi Уряду України та якi не потребували надання згоди на їх обов'язковiсть Верховною Радою України або затвердження Президентом України, а також щодо мiжвiдомчих договорiв, затверджених Кабiнетом Мiнiстрiв України, - у формi постанови Кабiнету Мiнiстрiв України.

     3. Припинення та зупинення дiї мiжвiдомчих договорiв, крiм договорiв, зазначених у пунктi "в" частини другої цiєї статтi, здiйснюються в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 25. Наслiдки припинення та зупинення дiї мiжнародного договору України

     1. Припинення дiї мiжнародного договору України звiльняє Україну вiд будь-якого зобов'язання щодо виконання договору i не впливає на права, зобов'язання чи правове становище України, що виникли в результатi виконання договору до припинення його дiї.

     2. Зупинення дiї мiжнародного договору України за умов, якщо договiр не передбачає iншого чи за вiдсутностi iншої домовленостi з iншими його сторонами, звiльняє Україну вiд зобов'язання виконувати його протягом перiоду зупинення дiї договору з тими його сторонами, з якими зупинено дiю договору, i не впливає стосовно iншого на встановленi договором правовi вiдносини України з iншими його сторонами.

     3. У перiод зупинення дiї мiжнародного договору Україна утримується вiд дiй, якi могли б перешкодити поновленню дiї договору.

     Стаття 26. Офiцiйнi повiдомлення про припинення або зупинення дiї мiжнародних договорiв України

     1. Офiцiйнi повiдомлення про припинення або зупинення дiї мiжнародних договорiв України публiкуються в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.

     2. Мiнiстерство закордонних справ України повiдомляє iншi сторони про припинення або зупинення дiї мiжнародного договору України.

     Стаття 27. Iнформування Верховної Ради України стосовно мiжнародних договорiв України

     Мiнiстерство закордонних справ України невiдкладно iнформує Верховну Раду України про укладення мiжнародного договору України, припинення або зупинення дiї мiжнародного договору України, а також про тимчасове застосування такого договору або його частини.

VI. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ЦЬОГО ЗАКОНУ ТА МIЖНАРОДНИХ ДОГОВОРIВ УКРАЇНИ

     Стаття 28. Контроль за виконанням цього Закону та мiжнародних договорiв України

     1. Порядок здiйснення контролю за виконанням цього Закону та мiжнародних договорiв України встановлюють Президент України або Кабiнет Мiнiстрiв України вiдповiдно до їх компетенцiї та вимог статей 17-19 цього Закону.

VII. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України у тримiсячний строк:

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть з цим Законом;

     забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом;

     забезпечити видання "Зiбрання дiючих мiжнародних договорiв України".

     3. Визнати такими, що втратили чиннiсть:

     Закон України "Про дiю мiжнародних договорiв на територiї України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 10, ст. 137);

     Закон України "Про мiжнароднi договори України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 10, ст. 45);

     Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дiю Закону України "Про мiжнароднi договори України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 10, ст. 46).

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ
29 червня 2004 року
N 1906-IV